У соцмережах, із телеекранів, на вулицях стільки різної інформації. Як зорієнтуватись?

Одна з головних цілей ворога ― залякати й деморалізувати супротивника, як військових, так і цивільне населення. Точно траплятимуться (як уже траплялись) випадки дезінформації з боку Росії. Окремі ЗМІ чи блогери сіятимуть паніку, в суспільстві активно поширюватимуть чутки, щоб вплинути на нашу поведінку. Наприклад, щоб збільшити кількість жертв, щоб країна гірше захищалася чи погодилась на невигідне перемирʼя. Україна - не перша жертва інформаційних маніпуляцій і не перша країна, яка намагається їм протидіяти. Кожне нове вагоме повідомлення посібник радить перевірити за допомогою таких запитань:

• Це факт чи чиясь субʼєктивна думка?
• Яка мета поширення цієї інформації?
• Чи гідне довіри її джерело?
• Це повідомлення доступне десь іще?
• Ця інформація нова чи стара? Чому вона зʼявилася саме зараз?

«Памʼятайте, що найкращий захист від брехні та ворожої пропаганди ― критичне ставлення до джерел інформації. Не вірте чуткам, завжди спирайтеся принаймні на одне авторитетне джерело. І якщо інформація не виглядає правдивою ― точно не передавайте її далі».

В українських реаліях варті довіри джерела щодо воєнної ситуації ― офіційні повідомлення влади, суспільного мовника та ЗМІ з репутацією надійних. Блогери, знайомі знайомих чи випадкові інформаційні майданчики такими джерелами не є.

Росія почала наступ. Що робити мені особисто?

Ось що радить українська Держслужба з надзвичайних ситуацій (ДСНС):

• Дізнайтеся, де біля ваших житла та роботи знаходяться укриття. У багатьох містах на них вказують спеціальні написи на стінах будинків. Якщо бомбосховище далеко - дізнайтеся, чи відкритий доступ у підвал вашого чи сусіднього будинку.
• Обмежте свої переміщення: без необхідності не варто перебувати далеко від житла чи місця роботи. І в будь-якому разі не виходьте на вулицю без посвідчення особи. До якого бажано додати інформацію про свою групу крові та про можливі проблеми зі здоровʼям ― наприклад, алергію на певні медичні препарати.
• Якщо іще не вмієте ― навчіться надавати першу медичну допомогу. У великих містах цьому навчають на спеціальних курсах, також є чимало посібників в інтернеті: як текстових, так і у відеоформаті.
• Не повідомляйте про свої плани незнайомцям чи людям, яким не довіряєте.
• Якщо дізналися щось про переміщення українських військ ― не поширюйте цю інформацію.
• Не стежте за перестрілкою з вікна. Взагалі не наближайтеся до вікон під час активних бойових дій.
• Уникайте спілкування з озброєними людьми. І точно не сперечайтесь і не сваріться з ними.
• Не носіть армійську форму чи камуфльований одяг. Краще вдягатись у темне й непримітне без будь-якої символіки.

Треба підготувати медичну аптечку. А що в ній має бути?

З медикаментів ― активоване вугілля

Довідка

Засіб від інтоксикації.

, парацетамол

Довідка

Жарознижувальний засіб.

, пенталгін

Довідка

Знеболювальний засіб.

, супрастин

Довідка

Засіб від алергії.

, імодіум

Довідка

Засіб від діареї.

, фталазол

Довідка

Засіб від шлункової інфекції.

, альбуцид

Довідка

Краплі для очей.

і ліки, які ви самі регулярно приймаєте. Якщо купували давно ― переконайтесь, що в них не сплив термін придатності. Також тримайте в аптечці рецепти ліків і контакти своїх лікарів. Це поради ДСНС.

Окрім ліків, Міністерство охорони здоровʼя України радить мати в аптечці таке:

• сухий та медичний спирт;
• дві пари гумових рукавичок;
• клапан із плівкою для проведення штучного дихання;
• засоби для зупинки кровотечі - турнікет, кровоспинний бинт з гемостатичним засобом;
• марлеві серветки різних розмірів і нестерильні марлеві бинти;
• еластичні бинти з можливістю фіксації;
• пластирі різних розмірів;
• атравматичні ножиці для розрізання на потерпілій людині одягу;
• великий шматок тканини, якою можна зафіксувати кінцівку постраждалого;
• антисептичні засоби - дезінфектор для рук, спиртові серветки;
• шприци.

Що на випадок надзвичайної ситуації треба мати в домі?

Цей чималий список можна розділити на чотири групи: їжа, вода, тепло та комунікації. Ось що радять у шведській Службі з протидії цивільним загрозам:

Їжа має бути поживною, тривалого зберігання і для приготування якої не треба багато води. Це різноманітні консерви, соуси, соки, паста швидкого приготування, розчинне картопляне пюре, рис та крупи. Зверніть увагу на сирні намазки й сири в тюбиках. На рослинне молоко ― соєве, вівсяне ― і також на сухе. На хліб тривалого зберігання: хлібці, крекери, лаваш чи тортильї. Стануть у пригоді чай, кава, шоколад, енергетичні батончики, горіхи та насіння. З овочів - картопля, капуста і морква.

Водою треба запастися з розрахунку три літри на людину на добу. Якщо не впевнені в її чистоті ― повинна бути можливість її перекипʼятити. Воду варто зберігати у пластикових пляшках та відрах із покришками. Можна заморозити воду ― тільки перед тим, як ставити її до морозильника, залиште в ємності до 20% вільного місця: заморожена вода збільшується в обʼємі. Мінеральна вода ― теж вартий уваги варіант.

Можливість зберігати тепло важлива в холодну пору року: якщо у вашому будинку вимкнуть електрику й опалення, кожен градус матиме значення. Шведи радять запастися вовняним одягом, теплими куртками й штанами, шапками, шарфами, рукавицями, ковдрами, спальними мішками, свічками, сірниками чи запальничками, батарейками та парафіновими чи газовими нагрівачами. Якщо в приміщенні стане холодно ― варто завісити ковдрами вікна, зібратись усім в одній кімнаті, вкрити ковдрами чи килимами підлогу в ній. Можна завісити ковдрами стіл і зібратися під столом. Не забувайте лишень провітрювати приміщення й гасити на ніч свічки й обігрівачі, щоб не було пожежі.

Звʼязок важливий, щоб отримувати повідомлення про ситуацію довкола й спілкуватися з рідними. Тому підготуйте радіо на батарейках, павербанки, зарядник для мобільного, який може працювати від автомобільної розетки, запишіть на папірці перелік важливих телефонних номерів.

Також не забудьте про ліхтарики, готівку невеликих номіналів, вологі серветки, підгузки для дітей, гігієнічні прокладки для жінок. Важливо мати достатньо пального для автівки.

Для зручності ― ось чекліст потрібних у домі речей. Збережіть собі й перешліть знайомим:

Що ще важливо зробити в оселі?

Універсальна порада служб захисту цивільного населення в різних країнах ― нанесіть на вікна захисні смуги зі скотчу. Це зробить їх стійкішими до вибухових хвиль: уламків скла буде менше, вони не розлітатимуться по кімнатах.

Якщо живете у приватному будинку на земельній ділянці ― обладнайте укриття на такій відстані від будинку, яка більша від його висоти. Так більше шансів залишитись неушкодженими, якщо будівлю зруйнує вибухом. Якщо ж ваш будинок багатоквартирний, або це щільна приватна забудова ― за можливості обладнайте укриття у підвалі. Можете захистити його мішками з піском.

Закупіть засоби для гасіння пожежі.

На випадок, якщо доведеться залишати дім, радять брати з собою «тривожну валізу». Що туди класти?

Спершу про те, якою вона взагалі має бути. В ідеалі це міцний та зручний рюкзак обʼємом від 25 літрів. У нього треба вмістити все необхідне для життя протягом кількох днів.

Детальний опис того, що має бути в «тривожному рюкзаку». Серія відео «Знати, щоб вижити», знята черкаськими журналістами, містить чимало й іншої корисної інформації.

Ось що радить покласти туди українська ДСНС:

• копії важливих документів ― паспорта, автомобільних прав, документів на нерухомість та автомобіль. Можна покласти туди також фотографії рідних та близьких, усе запакувати в поліетилен;
• кредитні картки та готівку;
• дублікати ключів від дому й машини;
• карту місцевості, а також інформацію про спосіб звʼязку й умовлене місце зустрічі вашої родини;
• невеликий радіоприймач і батарейки до нього;
• ліхтарик (краще кілька), запасні елементи живлення до нього, сірники, запальничку, свічки;
• компас, годинник (краще водонепроникний);
• мультитул, ніж, сокиру, сигнальні засоби на кшталт свистка;
• кілька пакетів для сміття обʼємом 120 літрів. Якщо їх розрізати, із них можна зробити намет або тент;
• рулон широкого скотчу;
• пачку презервативів. У них можна надійно зберігати сірники чи запальнички, ними зручно закорковувати ємності від комах та піску. У презервативах можна переносити воду. Також їх використовують у якості джгута для зупинки кровотечі;
• близько 20 метрів синтетичного шнура 4-5 мм завтовшки;
• блокнот і олівець;
• нитки та голки;
• одяг: два комплекти спідньої білизни, дві пари бавовняних шкарпеток, шкарпетки з вовни, запасні штани, сорочку або кофту, плащ-дощовик, плетену шапочку, рукавички, шарф і зручне взуття;
• намет, поліуретановий килимок, спальник (якщо дозволяє місце);
• засоби гігієни: зубну щітку й пасту, невеликий брусок мила, рушник (бувають похідні пресовані), туалетний папір, кілька пачок сухих та вологих серветок, засоби інтимної гігієни, бритву, манікюрний набір;
• за потреби - предмети догляду за дітьми;
• металеві казанок, флягу, ложку, чашку;
• запас їжі на кілька днів: висококалорійні солодощі (чорний шоколад із горіхами, льодяники), тушонку, галети, суп-пакети, мʼясні та рибні консерви. Якщо дозволяє місце ― крупи, макарони, сухі овочеві напівфабрикати;
• запас питної води на 1-2 дні, за можливості його треба періодично оновлювати.

Загальна вага рюкзака не має перевищувати 50 кілограмів ― щоб людина могла швидко з ним пересуватися.

Чую стрілянину з гвинтівок і автоматів. Як поводитись?

Тут і у двох наступних пунктах ― поради українського Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Якщо стрілянина застала вас на відкритому місці ― потрібно впасти на землю й закрити голову руками. Будь-який виступ - стіна, бетонна сміттєва урна, навіть тротуар чи канава ― є додатковим захистом. За автівками або кіосками ховатися не радять: вони нерідко стають мішенями.

Якщо стрілянина застала вас у приміщенні ― перемістіться у найбільш захищену його частину. Наприклад, у ванну кімнату чи навіть у саму ванну. Якщо це неможливо - лягайте на долівку, прикрившись предметами, які здатні захистити від уламків та куль.

Згрупуйтеся, ляжте в позу ембріона. Розверніться ногами в бік стрілянини, прикрийте голову руками та відкрийте рота, щоб близький вибух не завдав шкоди барабанним перетинкам. Не вставайте одразу, щойно стрілянина вщухне: почекайте, щоб пострілів не було бодай пʼять хвилин.

Якщо в районі вашого житла така стрілянина є регулярною ― затуліть вікна масивними меблями чи мішками з піском.

Стріляють із танків та мінометів. Атакують літаки. Що робити?

Підʼїзди, арки та сходові майданчики в таких випадках не врятують. Уникайте стін із легких конструкцій: від вибуху вони не захистять, а травмувати можуть. Найкраща тактика ― швидко дістатися спеціально обладнаного укриття.

Якщо ж вогонь артилерії чи мінометний обстріл застали вас на шляху ― негайно ляжте на землю. В ідеалі ― туди, де є виступ чи бодай невелике заглиблення. Перечекайте напад, затуливши долонями вуха й відкривши рота: це вбереже вас від контузії.

Після завершення обстрілу не розбирайте завали самостійно: чекайте на фахівців із розмінування та рятувальників.

А якщо стріляють із «Градів»?

Обстріли з реактивних установок залпового вогню добре видно: вночі завдяки спалахам у місці їх запуску, вдень через димові сліди від ракет. Варто організувати чергування і стежити за довколишньою територією.

Постійно тримайте в полі зору будівлі, які можна використовувати як укриття. Після сигналу спостерігача про залп ― чимдуж тікайте туди.

Ховатися варто в підвалі чи іншому заглибленому приміщенні. Найкраще обрати місце в кутку між несучими стінами. І недалеко від вікон та дверей: так, якщо снаряд потрапить у будівлю, буде можливість швидко залишити укриття.

Після завершення обстрілу не виходьте з будівлі одразу: почекайте ще бодай 10 хвилин. Ймовірне коригування вогню.

Наліт застав у наземному транспорті. Як діяти?

Поради армії Ізраїлю:

Якщо можете ― зʼїдьте на узбіччя, залиште автівку й ховайтесь у полі, лісі чи зоні забудови. Якщо довкола відкритий простір ― вийдіть з автомобіля, відійдіть від нього, ляжте й закрийте голову руками. Якщо не можете вийти ― нахиліться нижче рівня вікон. Це бодай частково захистить вас від пострілів і уламків скла, якщо воно розібʼється. Це ж стосується атак під час поїздки в автобусах та поїздах.

Бачу людину в шоковому стані. Що робити?

«Підійдіть, візьміть її за руку. Фізичний контакт ― базова, дуже важлива річ», - каже ізраїльський психолог Олександр Гершанов. Він працює з цивільним населенням під час бойових дій на території Ізраїлю, проводить тренінги й для українських фахівців. За його словами, важливо «повернути» людину в реальність, відволікти від стресу.

«Після фізичного контакту можемо перейти на те, що людина бачить довкола себе. Я в таких випадках питаю її: «Ти мене бачиш?» - «Так». «Я в окулярах?» Дурне запитання, але людина перемикається: «Ну, так, в окулярах», ― розповідає Гершанов.

Якщо стрес не минає, можна переглянути старі фотографії, згадати історії. Важливо, наскільки це можливо, повернути відчуття нормальності життя, показати його неперервність. Щоб людина не жила тільки стресом. Психологічну травматизацію можна й попередити ― якщо кожен попередньо знатиме, що саме робити в надзвичайних ситуаціях. Тоді тривожність зміниться відчуттям справи, яку треба зробити.

«Наприклад, мені трапилась одна сімʼя зі старенькою бабусею. Під час обстрілів вона не встигала вибігти з квартири ― тому просто переходила в її найбезпечніше місце. І в неї була задача: відповідальність за кішку. Вона кликала її, шукала, стежила, щоб та не вибігла в коридор. І це правильно», ― розповідає Гершанов.

А як собі дати раду з усім цим?

Ось перелік порад від Олександра Гершанова:

• Вивчіть, що саме будете робити в позаштатній ситуації. Розуміння алгоритму дій ― найкращий захист від паніки.
• Не переставайте займатися звичними справами: чистити зуби, працювати, прибирати вдома. Для зручності можна навіть написати на папірці перелік справ, які ви маєте зробити вранці чи ввечері.
• Не сидіть перед новинними стрічками, це лише наганяє стрес. Заходити на інформаційні ресурси варто не частіше разу на годину: швидше ситуація зазвичай не змінюється.
• Не відмовляйте собі в задоволеннях ― навіть під час війни. Насолода від життя не має викликати відчуття провини ― навпаки, це додає вам сил.
• Якщо хочете долучитися до захисту країни, але воювати не вмієте ― допоможіть армії. Хоча б надішліть повідомлення знайомому військовослужбовцю.

МІННА БЕЗПЕКА: Ці правила має знати кожен!

Земля приховує безліч небезпечних знахідок, наштовхнутися на які можна в найнесподіваніших місцях. Їх активація відбувається від найменшого зовнішнього впливу: удар, тертя, струс, нагрівання. Знання заходів безпеки допоможе уникнути загрози і врятувати життя. Адже основною причиною нещасних випадків є грубе порушення елементарних правил безпеки: спроби взяти в руки, пересунути або розібрати предмет, биття по ньому, кидання у відкритий вогонь або у воду.

Сайт stopmina.com розповідає про головні правила мінної безпеки. Їх знання допоможе вам зберегти власне життя і вберегти близьких від біди. Уважно ознайомтеся з цими правилами, запам'ятайте й розкажіть про них друзям і рідним, насамперед - дітям!

КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

1. Торкатися знайденого предмета, пересувати його або робити з ним будь-які інші дії, особливо намагатися розібрати або знешкодити його.
2. Проводити будь-які роботи біля знайденого предмета, особливо ті, які можуть викликати навіть незначне коливання ґрунту.
3. Палити, користуватися запальничками, а також іншими джерелами відкритого вогню і предметами, які можуть його утворювати.
4. Користуватися радіоелектронними пристроями (мобільними телефонами, пультами дистанційного керування, сигналізацією автомобілів тощо).
5. Заливати предмет рідинами, засипати ґрунтом, намагатися чимось накрити або здійснювати інші дії на нього: звукові, світлові, теплові, механічні та ін.
6. Допускати скупчення людей безпосередньо поруч зі знайденим предметом.

ЩО РОБИТИ У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ?

1. Зупиніться, нічого не чіпайте. Зберігайте спокій, уникайте паніки. Запам'ятайте місце виявлення предмета.
2. Попередьте про виявлений предмет осіб, які поруч.
3. Якщо ви або люди навколо виконують якісь роботи - негайно припиніть їх.
4. Відійдіть самі і відведіть людей поруч якнайдалі (не менше 100 м) від знайденого предмета. Водночас відходити необхідно тим самим маршрутом (бажано слід у слід), яким ви прийшли. Якщо відходить група людей, то рухатися необхідно колоною по одному й так само, слід у слід.
5. Повідомте про виявлення підозрілого предмета в правоохоронні органи і спеціальні служби за телефонами 101 зі 102 (повідомлення необхідно робити без поспіху, чітко, із зазначенням точної адреси (орієнтирів) місця знаходження вибухонебезпечного предмета).
6. По можливості до прибуття правоохоронних органів або спеціальних служб вживіть заходів щодо недопущення до небезпечної зони сторонніх людей. Негайно повідомте про виявлення підозрілого предмета в правоохоронні органи або спеціальні служби.

Особливу увагу й пильність треба приділяти:

• колишнім військовим позиціям і оборонним укріпленням;
• контрольним дорожнім пунктам;
• місцях переправ через водні перешкоди;
• залишкам військової техніки;
• вузьким місцям, де неможливо обійти або об'їхати перешкоду;
• ґрунтовим дорогам і узбіччю доріг із твердим покриттям;
• необробленим ділянкам землі;
• будинкам і спорудам, покинутим місцевими жителями.

У громадському транспорті (особливо в потязі) звертайте увагу на залишені сумки, портфелі, згортки та інші безхазяйні предмети.

У під'їзді будинку звертайте увагу на сторонніх людей і незнайомі предмети. Як правило, вибуховий пристрій у будівлі закладають у підвалах, на перших поверхах, біля сміттєпроводів, під сходами.

ЩО РОБИТИ, ЩОБ НЕ ДОПУСТИТИ ПОЯВИ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ НА ТЕРИТОРІЇ УСТАНОВИ?

• Щодня обходити закріплену територію та оглядати її.
• Не допускати складування будівельних матеріалів, сміття на території.
• Призначати чергових, які мають оглядати приміщення за 10-15 хвилин до початку й після закінчення заходів.

ЩО РОБИТИ ПРИ ВИЯВЛЕННЯ ПІДОЗРІЛОГО ПРЕДМЕТА НА ТЕРИТОРІЇ УСТАНОВИ?

1. У жодному разі не торкайтеся предмета, не намагайтеся пересувати його або робити будь-які інші дії.
2. Негайно повідомте про виявлення підозрілого предмета працівнику служби охорони установи, у правоохоронні органи і спеціальні служби. Повідомлення необхідно робити без поспіху, чітко, із зазначенням дати й часу виявлення, точної адреси (орієнтирів) місця знаходження вибухонебезпечного предмета, а також інформації про особу, яка його виявила.
3. Забороніть усім: курити, користуватися запальничками, іншими джерелами відкритого вогню і предметами, які можуть його утворювати; користуватися радіоелектронними пристроями (мобільними телефонами, пультами дистанційного керування, сигналізацією автомобілів тощо).
4. Звільніть від людей небезпечну зону в радіусі не менше 100 м. У разі необхідності евакуюйте людей.
5. Забезпечте охорону підозрілого предмета й небезпечної зони силами співробітників охорони або працівників установи.
6. Розташуйте оточення за предметами, що забезпечують захист (кут будівлі, колона, товсте дерево), і ведіть спостереження.
7. Забезпечте можливість безперешкодного під'їзду до небезпечної зони автомашин правоохоронних органів, швидкої допомоги, пожежників і спеціальних служб.
8. Після прибуття представників правоохоронних органів вкажіть місце розташування підозрілого предмета, час і обставини його виявлення. Будьте готові описати зовнішній вигляд предмета, схожого на вибуховий пристрій.

ЩО РОБИТИ БАТЬКАМ У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ?

• У жодному разі не торкайтеся предмета, не намагайтеся пересувати його або робити будь-які інші дії.
• Не куріть поблизу предмета, не користуйтеся запальничками, іншими джерелами відкритого вогню, а також предметами, які можуть його створювати.
• Відійдіть якомога далі від місця, де виявлено підозрілий предмет.
• Негайно повідомте про знахідку представникам правоохоронних органів або спеціальних служб.
• По можливості організуйте охорону на безпечній відстані (не менше 100 метрів).

ЯКЩО ВАШ ДІМ АБО КВАРТИРА ВИЯВИЛИСЯ ПОБЛИЗУ ЕПІЦЕНТРУ ВИБУХУ?

1. Обережно обійдіть усі приміщення, щоб перевірити, чи немає витоків води, газу, спалахів.
2. У темряві в жодному разі не запалюйте сірники чи свічки - користуйтеся ліхтариком.
3. Негайно вимкніть усі електроприлади, перекрийте газ, воду.
4. З безпечного місця зателефонуйте рідним і близьким і коротко повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття.
5. Візьміть із собою документи, гроші, цінності та в разі необхідності ліки.
6. Надайте допомогу в евакуації дітям, літнім та важкохворим людям.
7. Перевірте сусідні квартири, будинки на наявність у них дітей, які на час оголошення евакуації залишилися без нагляду дорослих, повідомте про це представникам рятувальних служб.
8. Обов'язково замкніть свою квартиру.
9. Залишайте будинок спокійно, уникаючи паніки.

ЯКЩО ВИ ОПИНИЛИСЯ ПОБЛИЗУ ВИБУХУ:

• Не намагайтеся наблизитися до епіцентру, щоб подивитися чи допомогти рятувальникам. Найкраще, що ви можете зробити, - покинути небезпечне місце.
• У разі отримання повідомлення про евакуацію з дому дійте за вказівкою представників правоохоронних органів.

ПАМ'ЯТАЙТЕ!!!

Завжди зберігайте спокій, уникайте паніки! Це допоможе запобігти жертвам й дати можливість спецслужбам діяти ефективно!

Ніколи не заходьте в райони, позначені знаком мінної небезпеки «НЕБЕЗПЕЧНО, МІНИ» (DANGER, MINES / УВАГА, МІНІ)!

У разі перебування в небезпечних районах усі знаки, що викликають сумнів, необхідно розглядати як попередження про небезпеку.ПРАВИЛЬНІ ДІЇ:​

• Якщо Ви виявили залишені боєприпаси, в жодному разі не наближайтеся до них та не пускайте інших!
• Обережно відійдіть на безпечну відстань. Якщо є можливість, сховайтесь за будівлею або іншою захисною перешкодою. (Пам'ятайте, що, наприклад, для мінометних мін безпечною є відстань 500 м, а для артилерійських боєприпасів - не менше 800 м).
• Терміново повідомте про небезпечну знахідку у Державну службу України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) за телефоном 101 чи до Національної Поліції за телефоном 102.
• Дочекайтесь у безпечному місті фахівців ДСНС чи працівників поліції.

ЗАБОРОНЕНО:​

• Підходити, піднімати, підбивати ногою, торкатися чужих незнайомих предметів.
• Допускати інших.
• Будь-яким чином впливти на них (механічно, кидати чимось в них, заливати рідиною тощо).
• Користуватися поруч з незнайомими підозрілими предметами джерелами відкритого вогню, палити.
• Користуватись поруч з ними радіоелектронними засобами (мобільним телефоном, рацією, сигналізацією автомобіля тощо).
• Намагатися якимось чином позначити (промаркувати) підозрілий предмет у безпосередній близькості до нього.

​ПРАВИЛЬНІ ДІЇ:​​

• Не панікувати!
• Відійти на безпечну відстань.
• І тут вже, у безпечному місці, залишити якусь позначку (червону стрічку, хустину тощо).
• Обов'язково повідомити (телефонувати тільки на безпечній відстані!) спеціальні служби за телефонами:

- 101 - ДСНС;

- 102 - Поліція.

- місцеві органи влади чи за спец. номером (особливо поблизу лінії розмежування, де телефони екстрених служб можуть не працювати).

Основні ознаки саморобних вибухових пристроїв:

• покинуті без догляду речі в місцях масового скупчення людей та громадському транспорті;
• наявність на предметі дротів, розтяжок, ниток, мотузок, ізоляції, скотчу;
• наявність антен та джерел живлення (батарейки, акумулятори тощо);
• мобільний телефон, часовий або електронний таймер;
• наявність підозрілих звуків, що надходять від предмета (цокання годинника, клацання та інші) чи світових сигналів (блимання, мерехтіння тощо);
• характерний специфічний запах (бензину, газу, розчинника, паливно-мастильних матеріалів, хімічних матеріалів тощо);
• предмет, незвичайно розташований;
• наявність сторонніх підозрілих предметів на дереві, вікнах, дверях, які можуть бути закріплені за допомогою дроту, скотчу, шпагату чи іншим способом).

​Будь-яка річ, залишена в громадському місці чи транспорті без нагляду, без господаря - це потенційна загроза, навіть якщо непомітно певних ознак саморобного вибухового пристрою.

будь-яка річ без господаря, яка чомусь лежить на видному місці та виглядає безпечно, може бути пасткою, і її в жодному разі не можна чіпати та наближатися до неї.

ПРАВИЛЬНІ ДІЇ:

• Заспокоїтись та заспокоїти інших.
• Спокійно, але переконливо попросити всіх присутніх відійти від підозрілого предмету та зробити це самому.
• Якщо це трапилося у транспорті, попросити водія зупинитися, Заглушити двигун, всім вийти та відійти від транспортного засобу.
• Якщо у приміщені - евакуювати всіх та відійти на безпечну відстань.
• Передзвонити з безпечної відстані за телефонами екстрених служб (101 ¾ Служба порятунку, 102 - Поліція, місцеві органи влади чи за спец. номером (особливо поблизу лінії розмежування, де телефони екстрених служб можуть не працювати) та повідомити про знахідку.

ЩО НЕ ПОТРІБНО РОБИТИ:

• Панікувати.
• Наближатися до незнайомого підозрілого предмету та пускати інших;
• Намагатися самостійно з'ясувати вміст пакунку, валізи тощо;
• Робити спроби якимось чином вплинути на предмет чи безпосередньо, чи дистанційно.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ:

• ​Найбільша кількість випадків травмування від ВНП (опіки, втрата частини кінцівок, зору тощо) пов'язана саме з набоями.
• Рівень небезпеки від набоїв часто недооцінюють. Військові інколи лишають ці небезпечні подарунки дітям, наражаючи їх на небезпеку.

​ЗАБОРОНЕНО:

• ​Зберігати, продавати чи передавати комусь набої (з одного боку, це кримінальний злочин згідно Ст. 22 Кримінального кодексу України, який передбачає покарання від 2 до 7 років позбавлення волі, а з другого - діти можуть знайти їх та постраждати);
• Проводити будь-які маніпуляції з ними (механічний вплив, нагрівання, розбирати тощо);
• Носити з собою у кишені (це теж нагрівання, тертя).
• Слід пам'ятати, що встановлення офіційних систем позначення здійснюється лише фахівцями у сфері протимінної діяльності.
• Офіційна та неофіційна система позначень небезпечних територій
• ​Ваші дії щодо позначення повинні здійснюватися лише на БЕЗПЕЧНІЙ ВІДСТАНІ від розташування небезпек та мають слугувати сигналом про небезпеку або орієнтиром для подальшої ідентифікації та знешкодження міни та ВНП.
• Займатися маркуванням у безпосередній близькості до небезпеки - заборонено!
• Беручи до уваги сказане вище, можна розділити системи позначення на офіційні та неофіційні (саморобні).
• Офіційні попереджувальні знаки - ті, що зроблені відповідно до діючих стандартів та СОП-ів (Стандартів операційних процедур).
• Неофіційні попереджувальні знаки - будь-які зроблені кустарним шляхом таблички, позначки та інші візуальні попередження, зроблені за допомогою підручних засобів. Це може бути від руки зроблена табличка чи просто надпис, стрічка, прив'язана на дереві хустина, перехрещені палиці, зібране в купу каміння тощо. Навіть пляшка на дереві може бути попередженням щодо небезпеки.

САМОРОБНІ СИСТЕМИ ПОЗНАЧЕННЯ

• каміння;
• палиці (встановлюють навхрест);
• фарба, нанесена на дерева або скелястий ґрунт;
• прокопані канави, насипані піском смуги;
• зафіксована (зав'язана) червона ганчірка;
• інші позначення або перешкоди.

​Після позначення району небезпеки на безпечній відстані від виявленої загрози, за можливості, залишайтесь у зоровому контакті із місцем, де розташована небезпека, до приїзду фахівців спеціальних служб та не допускайте туди сторонніх осіб.​

• каміння;
• палиці (встановлюють навхрест);
• фарба, нанесена на дерева або скелястий ґрунт;
• прокопані канави, насипані піском смуги;
• зафіксована (зав'язана) червона ганчірка;
• інші позначення або перешкоди.

​Після позначення району небезпеки на безпечній відстані від виявленої загрози, за можливості, залишайтесь у зоровому контакті із місцем, де розташована небезпека, до приїзду фахівців спеціальних служб та не допускайте туди сторонніх осіб.​

ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ У СИТУАЦІЯХ, ПОВ'ЯЗАНИХ ІЗ ВИЯВЛЕННЯМ ВНП

​ПРАВИЛЬНІ ДІЇ

• ЗУПИНИТИСЯ. Якщо ми рухались, перше, що нам потрібно зробити, це зупинитися.
• НЕ ПАНІКУВАТИ, заспокоїтись. Про цей крок дуже часто забувають. Натомість він конче важливий. Якщо ми не опануємо себе, навряд чи наші подальші дії будуть правильними. Скоріш за все, в паніці ми наробимо купу ризикованих небезпечних речей, які б ми ніколи не зробили у спокійному зваженому стані. А це може вартувати нам життя. Якщо в нас відпрацьовані навички безпечної поведінки, ми ніколи не будемо панікувати, оскільки ми напевно знаємо що треба робити.
• ПОПЕРЕДИТИ інших, якщо Ви рухались не самі, голосно повідомивши про небезпеку та наказавши зупинитися.
• ПЕРЕВІРИТИ ознаки наявності інших предметів навколо себе, уважно роздивившись, не рухаючись з місця.
• ПОВЕРНУТИСЯ НАЗАД ТИМ ЖЕ ШЛЯХОМ, ЯКИМ ПРИЙШОВ, стараючись рухатись по своїх слідах на безпечну відстань (не менше 300 метрів).
• ПОЗНАЧИТИ небезпечну територію помітним знаком (червона стрічка, хустина тощо). Увага: маркування здійснювати тільки на безпечній ділянці!
• ПОВІДОМИТИ ДСНС (тел.: 101), Поліцію (тел.: 102), місцеві органи влади.

​​ЧОГО НЕ МОЖНА РОБИТИ

• Наближатися до ВНП.
• Якимось чином впливати на нього (торкатися, кидати каміння, пересувати, накривати чи заливати водою, кидати у вогонь тощо.
• Телефонувати безпосередньо поруч з небезпечним предметом.
• Здійснювати маркування безпосередньо біля нього.

​​

ЯКЩО ВИ ОПИНИЛИСЬ НА МІННОМУ ПОЛІ, АЛГОРИТМ ТРОХИ ІНШИЙ:

• ЗУПИНИТИСЯ
• НЕ ПАНІКУВАТИ І НЕ РУХАТИСЬ НІКУДИ.
• ГОЛОСНО ПОПЕРЕДЬТЕ ІНШИХ.
• ГУКАЙТЕ НА ДОПОМОГУ. Але попередьте, що підходити не можна. Попросіть викликати екстрену службу за телефоном 101 чи 102
• ЯКЩО НІКОГО НЕМАЄ ПОБЛИЗУ, ПОДЗВОНІТЬ САМІ.
• ЧЕКАЙТЕ НА ДОПОМОГУ.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ:

Не існує безпечного шляху з мінного поля!

ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ІНЦИДЕНТУ НА МІННОМУ ПОЛІ

• ЗУПИНИТИСЯ ТА НЕ ПІДХОДИТИ ДО ПОСТРАЖДАЛОГО.
• ЗАСПОКОЇТИ ПОТЕРПІЛОГО та повідомити, що скоро під'їде допомога. Попросіть не рухатись та за можливості самому зупинити кровотечу. Поясніть, як він/вона це зможе зробити.
• ЗАТЕЛЕФОНУЙТЕ до екстрених служб: ДСНС - 101, Швидка допомога - 103.
• ЧЕКАЙТЕ НА БЕЗПЕЧНІЙ ВІДСТАНІ до приїзду фахівців.